25 січня Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт №6199 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення положень стосовно вчинення нотаріальних та реєстраційних дій в процесі набуття прав на земельні ділянки, норми якого спрощують купівлю деяких видів сільськогосподарських земель.

Зокрема документ:

1. Скасовує необхідність нотаріальної перевірки щодо покупців деяких с/г ділянок на предмет дотримання ними обмеження у володінні землею до 100 га. Зазначену норму передбачається задіяти при купівлі земельних ділянок площею до 0,25 га з цільовим призначенням під садівництво, а також ділянок, що знаходяться в межах населеного пункту, площею до 2 га для ведення особистого підсобного господарства.

2. Надає можливості передачі переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення лише на певний строк, а не безстроково.

3. Встановлює, що площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що належать на праві спільної сумісної власності подружжю, враховується до загальної площі земельних ділянок лише того з подружжя (колишнього з подружжя), за ким зареєстровано право власності.

4. Встановлює правило, за яким у разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі, суб’єктом якого є юридична особа, і така юридична особа передала переважне право громадянину України (у тому числі після зазначеного продажу земельної ділянки), громадянин, якому передане переважне право, має право пред’явити до суду позов про переведення на нього прав та обов’язків покупця в порядку, визначеному частиною четвертою статті 130-1 Земельного кодексу.

5. Розширює перелік осіб, яким заборонено набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення, включивши до нього учасників (акціонерів, членів) або кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб, до яких застосовано санкції.

6. Визначає підставами для незастосування відмови в державній реєстрації прав у випадку, коли обтяженням є:
– намір власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення щодо її продажу або переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, передане іншій особі на підставі відповідного правочину;
– заборона передачі особою, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду.

7. Встановлює, що в разі державної реєстрації набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення за суб’єктом переважного права чи державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення одночасно проводиться державна реєстрація припинення переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, зареєстрованого в Державному реєстрі прав, без подання відповідної заяви заявником.